Що таке коронавірус завдяки ЗМІ знають усі. За їх версією – це дика китайська болячка, котру Бог наслав нам за гріхи наші, і від неї ми всі помремо обмазюкані соплями! Перед своїм кінцем людство назвало вірус MERS. Щоб, на MERSі в рай, так сказати. Але перед тим як почати чхати, прочитаємо коротенький набір фактів про вірус:
Corona – virus?
1. Коронавіруси –
одні із збудників сезонних ГРВІ. Так, того всім відомого “ОРЗ”, при
захворюванні яким навіть не завжди дається(береться) лікарняний. Як і
попередники, появились від мутуючих збудників хвороби тварин.
2. Заразність.
Вірус слабо заразний. Від одного хворого коронавірусом можуть заразитись в
середньому 1,4-2,5 людей. Для
порівняння, кір – 12-18, поліомеліт – 5-7.
3. Китайські вчені уже розшифрували геном вірусу.
4. Хвороба
найчастіше проходить в легкій та середній формі. Звичайно, помер 61 пацієнт з
2014 (дані на 26.01.2020). Але потрібно враховувати, що майже всі постраждалі
були літніми ослабленими людьми. З чим нічого не поробиш. Літню людину здатен
вбити не тільки коронавірус, а й підвищення цін на рибу на базарі в Ухані.
5. Діагностика і
лікування. Спеціальних ліків для лікування захворювання MERS, як і для
більшості інших вірусів не існує, і не передбачається. Існують сучасні загальні
методи боротьби з подібними інфекціями, котрі і будуть використовуватись для
лікування.
6. Що далі? Так як перебіг хвороби найчастіше легкий, більшість хворих перенесуть хворобу “на ногах”. А це, знову таки передумова поширення хвороби, бо вірус, як відомо, теж не лох, і насипанням землі на китайські автошляхи його не зупиниш. Так що, епідемії бути.
coronavirus
7 Резюме. Швидше
всього, нас чекає звичайна весняна хвиля ГРВІ. І більшість людей, що перенесуть
захворювання навіть не дізнаються, що перехворіли таким іменитим MERSом.
Люди дивні істоти. І менш дивним істотам, котрі прийдуть на зміну людям, потрібно буде довго і з здивуванням вивчати своїх дивних попередників.
Жив у Стенфорді (Великобританія) такий собі Нік Сміт. Жив ніби й непогано, але не було особливої радості в його житті. Мучився, бо не міг знайти підходящих меблів до хати. оді він вирішив сам створювати предмети інтер’єру. І заснував свою студію і магазин. З деякими товарами з якого ми вас і познайомимо.
Підставка під телевізор. Ціна 1048 фунтів.
Непогана річ. Дещо складно дивитись телепрограми при включеному дальньому світлі, але якщо поблинькати пультом, то підставка переключиться на ближній.
Підставка під телевізор. Ціна 790 фунтів
Низька ціна і матеріали знайомі з дитинства – бетонні блоки, можуть зіграти вирішальну роль у виборі цієї моделі.
Кавовий столик. Ціна 286 фунтів
Геніальне рішення. Легким постукуванням пальцями по столу можна пришвидшити час приготування кави у декілька разів.
Кавовий столик. Ціна 438 фунтів.
Спеціальний столик для тих хто шукає своою половинку. Побачивши особу, що тягне на собі такий столик, не сумнівайтесь – людина у активному пошуку.
Кавовий столик. Ціна 187 фунтів.
Але ось особам, котрі сидять за таким столиком абсолютно не цікаві особи, що носять попередні столи на собі.
Кавовий столик. Ціна 522 фунти.
Коментарі тут не потрібні. Тільки для справжніх магнатів!
Кавовий столик. Ціна 765 фунтів.
Непогане рішення для бажаючих попити кави на природі. А вдома романтиків буде чекати ось така чудова лямпа.
Лямпа. Ціна 160 фунтів.
Кавовий столик. Ціна 139 фунтів.
Хто сказав, що часи месників пройшли? Попивши кави за таким столиком, Зорро розкладає його в чемодан, куди і відправляється його знаменита маска.
Столик. Ціна 399 фунтів.
Елегантна річ. Заплативши 400 фунтів, зможете любуватись нею вічно!
Бар. Ціна 1465 фунтів.
Знову відчуйте себе в Бангкоку. Справжні мандрівники мандрують навіть в алкогольному тумані.
Софа. Ціна 2200 фунтів.
Втомившись в тумані завжди можна перепочити на софі, не ризикуючи збити тему галюцинацій.
Стілець. Ціна 486 фунтів.
Можна побувати в Амстердамі без відриву сідниці від стільчика.
Стільці. Ціна 1000 фунтів.
Теж Амстердам. Задньопривідний варіант.
Крісло. Ціна 1000 фунтів.
Крісло для любителів котів.
Крісло. Ціна 900 фунтів.
Коли любиш стригтись, а воно більш не росте.
Крісло. Ціна 3100 фунтів.
Хто не любить Африку? Таких людей мало, але вони є. Спеціально для них модель крісла під назвою “В попу Африку”
Крісло ‘Ракета’ Ціна 28800 фунтів.
Спеціальна модель від Ілона Маска. Цікаво, скольки часу така ракета може провести в космосі. Бо враховуючи ціну, я не повірю, що це просте крісло!
Обідній стіл. Ціна 822 фунти.
Вражаючий дизайн. У такого стола, просто, хочеться взяти автограф.
Лавка. Ціна 1300 фунтів.
Модель спортзалу радянської школи. Цікаво, лавку заплювали поцінювачі, чи це все ж авторський дизайн.
Шафка. Ціна 1137 фунтів.
“Труси теж мають право на приватність!”. “Ні, трусовому гетто!”. “Кожним трусам окрему квартиру!” “Труси тоже люди!”. “Ти не ти, коли твої труси страждають!”
Офісна стінка. Ціна 2000 фунтів.
Зрозуміти призначення цієї речі не вдалось. Потрібно сховати її, як зброю, здатну в майбутньому зламати любий штучний інтелект .
Вішачки. Ціна 10,50 фунтів.
Неможливо перестати любуватись такими шедеврами!
Світильник.
А я його зразу впізнав. Ось як тільки глянув, так зразу і підказало серце – це настольна лампа.
Світильник. Ціна 970 фунтів.
І це світильник. Символізує пошуки розуму у покупців магазину.
Ванна. Ціна 8400 фунтів.
Ну і безумовний хіт – бетонна ванна! Всього 240 тисяч гривень! Робиться вручну під замовлення за 2-3 тижні. Треба брати, і цеглину в якості губки.
Ви подумали – це я так тупо пожартував? А ось і ні. фото з сайту в якості завершального акорду
Декілька років тому група американських тарганів виявила чотирьох незнайомців у своїй групі. Коротке розслідування показало, що чужаки пахли тарганами, і тому їх привітали в співтоваристві як тарганів. Однак новачки не хотіли поводити себе як їх порядні сусіди. Замість цього вони почали активно формувати поведінку групи. Нічні істоти, таргани зазвичай уникають світла. Але коли новачки попрямували до більш яскравого укриття, інші таргани пішли за ним.
Таргани не зрозуміли, що їх нові світлолюбні лідери зовсім не були доброзичливими комахами. Вони були крихітними мобільними роботами,
змащеними феромонами тарганів і запрограмованими на те, щоб обдурити живих істот так, щоб ті слідували за діями роботів. Демонстрація, що отримала назву проекту LEURRE була проведена групою європейських дослідників і підтвердила радикальну ідею про те, що роботи і тварини можуть бути об’єднані в «біогібрідне» суспільство. Суспільство в якому біологічні та технологічні організми утворюють єдине ціле.
Кілька вчених в даний час створили роботів, які можуть соціально інтегруватися в співтовариства тварин. Але справжня мета науковців – створити машини, які не тільки проникають в групи тварин, а й впливають на них, змінюючи те, як плавають риби, птахи літають, а бджоли дбають про свій молодняк. Якщо дослідження досягне успіху, ми зможемо використовувати роботів для управління домашньою худобою, в боротьбі з шкідниками, а також для захисту і збереження дикої природи. Отже, дорогі пухнасті і пернаті друзі, моторошні і повзучі істоти світу: готуйтеся до захоплення роботами.
Природа вже давно є джерелом натхнення для робототехніки. Інженери зазвичай беруть уроки з біології, щоб проектувати роботів, які рухаються по-новому. Створюють машини, які повзають як змії, крадуться як гекони, або велично ковзають як манта. Але коли в 2002 році був запущений LEURRE, дослідницька група вирішила вийти за рамки біомімікрія. Власне на час колективна поведінка стало гарячою темою в біології і робототехніці. «Ми почали думати, що з одного боку у нас є тварини, здатні підтримувати колективну поведінку, а з іншого боку у нас є роботи, створені роботами, здатними відтворювати таку ж колективну поведінка», – говорить Хосе Халл, фізик що працював науковим координатором LEURRE в Вільному університеті Брюсселю (Бельгія). «Якщо ми встановимо зв’язок між нашими і їхніми, то, очевидно, у нас буде змішана група, яка буде діяти спільно». Більш того, говорить Халл, дослідники вважали, що вони можуть використовувати роботів для впливу на природну поведінку групи.
Команда почала з тарганів, що не такі соціальні, як скажімо мурахи або бджоли, але демонструють деяку колективну поведінку. Зокрема, вони живуть разом у великих групах. Тарган, швидше за все ляже відпочити в гамаці там, де живуть інші таргани, ніж розпластається десь один. Халл і його колеги мали намір створити мобільних роботів, схожих на комах, або InsBots, які могли б маніпулювати групою для отримання справжніх життєвих рішень по розміщенню групи.
Першим кроком було створення роботів, які могли б змішуватися з живими тарганами. На щастя, машини не повинні були бути точними копіями комах. «Це хороша новина для робототехнікв, тому що дуже важко скопіювати тварину», – каже Халл, студент Паризького університету Дідро у Франції. «Важливим є те, що роботи посилають відповідні тваринні сигнали». Хитрість полягає в тому, щоб повторити кілька ключових соціальних сигналів комах. Які варіюються від виду до виду і можуть бути візуальними, слуховими, нюховими або тактильними, і які дозволять роботам спілкуватися зі своїми колегами з плоті і крові.
Таргани ідентифікують своїх товаришів по запаху, тому Халл і його колеги обмотали своїх InsBots розміром із сірникову коробку в фільтрувальний папір, просочений феромонами таргана. Вони помістили роботів разом з дюжиною справжніх тарганів на круглу арену, яка містила два різних укриття. Одне темніше від іншого. У більш ранніх випробуваннях справжні таргани віддавали явну перевагу темряві, вибираючи світлі укриття тільки в 27 відсотках випадків.
Коли дослідники представили InsBots, які були запрограмовані на те, щоб вони надавали перевагу більш світлим укриттям все змінилось. Рішення всієї групи щодо світла більш ніж подвоїлося – змішане суспільство тарганів і роботів виявилося в більш світлому укритті в 61% випадків.
Команда Халлоу надала переконливий доказ принципу, але дослідники мріяли зробити більше, ніж просто керувати тарганами. З тих пір як їх результати були опубліковані в журналі Science в 2007 році, вони з’ясовували як інтегрувати роботів в інші спільноти. В одному подальшому проекті Халл і Франческо Мондада, робототехніки з Швейцарського федерального технологічного інституту в Лозанні, Швейцарії, вирішили працювати з курчатами. І використовувати добре задокументований феномен синівської імпринтингу, при якому недавно вилупилені пташенята утворюють майже миттєві соціальні прихильності до своїх матерів. З 1930-х років біологи знали, що пташенята залишають можуть вибрати матір’ю практично любий об’єкт що рухається, та з яким вони стикаються в перші години свого життя. Це явище було добре задокументовано зоологом Конрадом Лоренцем, який був чудово сфотографований з виводком каченят, що чимчикують за ним.
Халл і Мондада знали, що їх сурогатній матері не потрібно було бути схожою на птицю. Але дослідження показали, що допоміг би хоча б приблизно відповідний розмір. Тому вони створили циліндричного мобільного робота розміром з курку. Крім того дослідження також показали, що курчата з більшою ймовірністю будуть фіксуватись на об’єктах, що створюють шум і виділяються від навколишніх предметів. Тому дослідники оснастили робота динаміком, який подав звуковий сигнал, і встановили кілька світлових сигналів, які відображали різні візерунки. Дев’ятигодинні пташенята дивилися крізь плексигласовую стіну на те як PoulBot подорожував взад і вперед. Після того, як кожне пташеня пройшло три з цих годинних сеансів імпринтингу, воно було поміщене на експериментальну арену з PoulBot.
Близько 60 відсотків з 213 протестованих курчат уважно стежили за PoulBot під час його круїзу по арені. Фактично, деякі з курчат були настільки ривіблені роботом, що дослідникам довелося загорнути робота в бампер з плексигласу, щоб птахи не потрапили під колеса робота. «Ми сказали:« Ого, їх може розчавити робот. Ми можемо вбити декого з них, якщо це буде продовжуватися », – згадує Халл.
Дякуючи дослідам з PoulBot, біологи можуть дізнатися нові відомості про поведінку птахів. «Маючи контроль над роботами, які знаходяться всередині групи, – каже Мондада, – ми можемо провести деякі експерименти з принципами роботи цих груп». Наприклад, як діє група курчат, коли сильно відбивається від основної отари? І чи змінюються такі дії з їх віком?
Дослідники все ще аналізують свої дані, але вони сподіваються, що PoulBot може допомогти відповісти на ці та інші питання – і зробити управління контрольованим, легко відтвореним способом. Роботи, в кінці кінців, є королями алгоритмів, здатними виконувати ті ж дії знову і знову.
Недавно дослідники вже почали використовувати біоміметичні роботи для дослідження поведінки тварин. Наприклад, за допомогою роботів дослідники з Техаського університету в Остіні продемонстрували дослід що доказав що самок жаб-тунгара приваблюють не тільки звуки чоловічих жаб’ячих криків, як це вже було відомо, але і вид їх мішечків, що роздувалися.
Роботи можуть також допомогти нам контролювати поведінку тварин поза лабораторією. Мондада представляє світ, в якому, наприклад, роботи виганяють курей погуляти зі своїх курників вранці і повертають вночі. Робо-вівця або інша худоба могла б управляти справжніми стадами. (У 1999 році роботизована вівчарка на ім’я Ровер зігнала зграю качок і відвезла їх в призначене місце. Однак робот не був призначений для того, щоб дружити з качками або налагодити з ними інший соціальний зв’язок. І, ймовірно, спрацював просто налякавши птицю.
Беручи до увагу соціальну поведінку тварин і канали комунікації, фермери можуть управляти своєю домашньою худобою більш «природним», гуманним способом, говорить Мондада, без необхідності покладатися на обмежувальні фізичні заходи, такі як електричні паркани або колючий дріт.
Для Мауріціо Порфирія, інженера Політехнічної школи Нью-Йоркського університету, який побудував серію роботизованих риб, захист диких тварин завжди була основною метою. «Я відчував, що вся ця технологія, була натхненною природою, але ніколи не використовувалася в самій природі», – говорить Порфирій.
Порфирій сподівається розробити роботизовану рибу, яка поведе диких риб подалі від таких небезпек, як розливи нафти и греблі. Його роботи досі розробляються. Використовуючи водяний тунель, щоб відтворити умови, з якими риба може зіткнутися, плаваючи в проточній річці, він виявив, рухи робота моторизованим хвостом з потрібною частотою, викликає реакцію інших риб. І ті пливуть за ним як живі золоті блискітки.
Роботи можуть також відваджувати небажані види. За останні кілька років Порфирій розробив мобільного робота, схожого на рибку даніо. Робот покритий яскраво-синіми і срібними смугами, з кількома плямами жовтого пігменту, і має злегка округлу форму плодовитої самки риби. У дослідженні, опублікованому в минулому році, Порфирій показав, що, хоча робот приваблює рибок даніо, він відштовхує личинок комарів, агресивних інвазивних видів.
За минуле століття люди просували свій вплив на місця, де колись розмножувались багато видів комарів. І заселили водойми рибою.Тепер в природному середовищі комарів на них полюють яскраво забарвлені сонячні риби. Тому, коли комар дивився на робота з його електричною синьою і жовтою фарбою, він сприймав його як хижака і налякався. За словами Порфирія, в один прекрасний день подібні роботи можуть бути розгорнуті в дикій природі, щоб не допустити проникнення інвазивних видів в критичні місця проживання людей чи тварин.
Зараз Порфирій розширює досліди, намагаючись зрозуміти, як об’єднати більше одного робота в групу риб. «Непрактично мати одного робота, керуючого великою групою», – говорить він. «Так що, вам потрібно кілька роботів. Як ці роботи повинні координувати дії один з одним, щоб впливати на поведінку групи? Це фундаментальне питання.
В останніх дослідах Халлоу і Мондади намагаються здійснити той жу фокус з рибками даніо, що і колись з тарганами, використовуючи групу біометричних роботів для маніпулювання вибором притулку тваринами. Роботи є частиною ASSISIbf, п’ятирічного проекту, запущеного в минулому році, в якому беруть участь вчені з шести європейських країн. (Проект названий на честь святого Франциска Ассизького, який, як відомо, володів даром спілкування з тваринами.)
Крім роботи з рибками даніо, вчені також розробляють мережу з 64 роботів для взаємодії з бджолами. Роботи, які все ще знаходяться в розробці, будуть генерувати тепло, світло, вібрації і електромагнітні поля – всі ці стимули, як відомо, впливають на поведінку бджіл. Дослідники сподіваються, що зможуть використовувати комбінацію цих стимулів, щоб спонукати бджіл збиратися в одному конкретному місці. «Як тільки ми зможемо це зробити, ми будемо виконувати інші завдання, такі як поділ групи бджіл на два рої або чотири суб-рої або маневрування навколо рою», – каже Томас Шмікль, зоолог з Університету Граца в Австрії. Він керує проектом. Зрештою, каже Шмікль, бджолярі можуть встановити таку роботизовану систему в вулику, використовуючи її, наприклад, для того, щоб бджоли могли здійснювати більше запилювань.
Інший варіант полягає в тому, щоб використовувати роботів, щоб маніпулювати бджолами-няньками, щоб ті краще піклуватися про виводок колонії. Якщо більше личинок доживе до дорослого життя, це може допомогти збільшити популяцію бджіл і забезпечити більше запилювачів, котрі доглядають за нашими харчовими культурами. «У виводку медоносної бджоли завжди є втрати, але якщо ми зможемо контролювати медсестер, ми, ймовірно, зможемо вплинути на втрати», – каже Шмікль.
В рамках незв’язаного проекту вчені з Вільного університету Берліна в Німеччині розробили робота-бджолу, який може виконувати базовий танець вигинання – складну серію рухів, які бджоли природним чином виконують, швидш за все, для спілкування один з одною про знаходжання джерела їжі. Після доопрацювання роботи, які володіють вигинанням, потенційно можуть бути використані для того, щоб змусити справжніх бджіл летіти в певні місця.
Це був би не перший випадок, коли сторонн сила маніпулює бджолами, прикидаючись однією з членів групи. Деякі орхідеї, наприклад, обманюють бджіл-самців, щоб запилювати їх, показуючи пелюстки в формі звабливих бджіл-самок.
Такий симбіоз роботів і звірів може зміцнити суспільство тварин. Невелике робо-лідерство може привести до зростання кількості особин вимираючих видів.
Раніш репродукція була доволі простою річчю: двоє батьків, одна яйцклітина, одна сперма, один ембріон, одна дитина і купа тем для анекдотів. Але дослідження, опубліковане в найближчу п’ятницю, ускладнило – або спростило цю арифметику, в залежності від того, як ви до неї відносились. Дослідники повідомляють, що вони успішно створили ембріони миші без використання сперми і яйцеклітин – вперше в історії науки.
Замість звичайних вихідних матеріалів команда, очолювана дослідниками з Інституту біологічних досліджень Солка в Каліфорнії і Південно-західного медичного центру Техаського університету, використовувала спеціалізовані стовбурові клітини, які теоретично можуть перетворитися в будь-яку дорослу клітину, необхідну для ембріона. У чашці ці клітини росли і самоорганізовувалися в ембріоноподобні структури, які переносилися в матки миші і починали рости як зародки.
Деякі з цих розширених плюрипотентних стовбурових клітин, або EPS-клітин, були отримані з клітин взятих з вух тварин. І це дозволяє припустити, що статеве розмноження більше не потрібно. Хто б міг подумати, що фраза “Жінки люблять вухами перетвориться в таку мишачу метушню!”
Але старший автор, доктор філософії Джун Ву, щоб не допустити демонстрацій простесту оголених людей і представників розумніших тварин каже, що не все так трагічно.
«Метою даного дослідження на даному етапі, звичайно ж не є «знищення сексу для розмноження», – говорить Ву, доцент UT Southwestern Medical Center, в електронному листі. «Основна мета – зрозуміти процеси раннього розвитку ембріону».
Вчені роками намагалися створювати ембріони з нуля. У 2016 році китайські дослідники успішно створили сперму миші зі стовбурових клітин, яку потім використовували для запліднення звичайних яйцеклітин і отримання здорових мишенят.
У минулому році інша команда з Китаю маніпулювала ДНК сперми і яйцеклітини миші, щоб отримати здорове потомство від одностатевих пар мишей. Дослідники з Японії переробляли клітини крові людини на яйцеклітини.
Але Відмінною особливістю нової роботи є те, що вона взагалі не покладалася на сперму або яйцеклітину. Осередки EPS, з яких команда починала, мають особливу здатність перетворюватися в усі три типи клітин, необхідні для формування раннього ембріона, званого бластоцистою. Ці клітини мають вирішальне значення для раннього розвитку ембріону.
Підтримувані поживним бульйоном з факторів росту та інших поживних речовин, клітини EPS росли і самоорганізовувалися в ембріони. Коли їх пересаджували в мишачі матки, деякі з них приживались і починали розвиватися, як будь-який ембріон, вироблений старомодним способом.
Але досліди не були ідеальними. Штучні ембріони не імплантували в матку так само ефективно, як природні, і їх тканини здавалися «створеними неправильно», говорить Ву. Він гадає, що процес, котрий розробили дослідники, не “повторює всі аспекти» формування природного ембріону, і що умови формування були не зовсім правильними. Також можливо, що їм не вистачає деяких важливих факторів, які несуть тільки яйцеклітини. Але команда працює не тільки з мишами, але і з людьми. «І ми перевіряємо, чи можуть людські EPS-клітини також генерувати подібні структури», – говорить Ву.
Навіть якщо їм це вдасться, малоймовірно, що вчені спробують зробити людських дитинчат з нуля, у всякому випадку, не найближчим часом. Елі Адашев, доктор медичних наук, колишній декан біомедичних наук в Університеті Брауна і експерт з репродуктивного здоров’я, розповідає: «Я не думаю, що хтось на даний момент думає про результати досліджень як про клінічний інструмент для подолання проблем безпліддя». Дослідження дають нам уявлення про те, як зародки утворюються, а іноді і причини через які не можуть утворюватись, і відкривають нові можливості для запобігання викидня і переривання вагітності. Крім того, вказує він, не варто турбуватись про “кінець сексу”, бо процес вже давно розпочався. «Можливість кінця сексу для продовження роду замість відпочинку, я думаю, дуже реальна», – говорить він. Він почався з стовбурових клітин ЕКО, які дозволяють вагітність без сексу. І замість перетворення стовбурові клітин в людські ембріони, набагато імовірніше, перетворення в людські яйцеклітини і сперму, які зможуть подолати ряд репродуктивних проблем.
«Це станеться в розумні терміни», – говорить він. Однак Ву зазначає: «Я не думаю, що ми можемо передбачити всі можливості». «У кінцевому рахунку, хоча це залишається науковою фантастикою на даному етапі, було б чудово, якби ми змогли досягти мети з виробництва життєздатних ембріонів для людей без сперми або яйцеклітин в майбутньому», – говорить він. «Але попереду ще довгий шлях, так як на ранніх етапах розробки ще багато невідомого».
Власне тоді, коли ви капаючи слиною планували вгризтися в свою неперевершену яєшню по Бенедиктинськи, в широко відомому Журналі Американської асоціації медицини було опубліковано статтю з результатами шокуючого дослідження. Результати цього дослідження повинні були назавжди відмінити стікання залишків яєшні з беконом по підборіддю нездорового людства.
Це велике дослідження об’єднало шість груп американців, в цілому 29 615 осіб різного кольору шкіри,(45% чоловіків, 55% жінок). На момент закінчення, середній вік людей в дослідженні становив 52 . Сам дослід тривав від 17 до 31 років в різних групах. Таким чином, це було грандіозне дослідження з дуже тривалим спостереженням за населенням США, поряд з яким стидливо червоніє навіть перепис немовлят царем Іродом Великим. Висновком дослідження виявився вирок, в якому говорилось, що кожен додатковий прийом дієтичного холестерину в дозі 300 мг в день прирівнювався до збільшення серцево-судинних захворювань на 17% і смерті від будь-якоих інших причини на 18%. У реальному вираженні, це кожну тисячу досліджених людей, тих що споживали два яйця в день, порівнювали з тими, хто не вживав яєць, але в іншому дотримувався аналогічної дієти. І з цієї тисячі яйцеідів захворіло на серце на 32 людини більше, і померло на 4 більше. Звичайно, мудра Асоціяція причиною цих трагедій визнала яйця. Тільки яйця самі були винуватцем, а точніше дієтичним холестерином, який, взагалі, може надходити з будь-якого кусеня їжі тваринного походження.
Отже, це кінець усьому? Тепер ми повинні дивитись на друге яйце зі сльозами і не чіпати його, не зважаючи на внутрішній дискомфорт? Прощавайте не тільки яєшні, але й новорічна миска олів’є і багато інших смачних, але смертельних страв?
Але все ж давайте зберемо волю в кулак, щоб заглибитися в дослідження і з’ясувати, як саме воно було проведене.
Вияснилось, що по суті, вся інформація базується на одній анкеті, котру заповнили досліджувані на початку досліджень. У цьому опитувальнику учасників запитували про їжу, яку вони вживали в попередньому місяці, або 12 місяців тому, в залежності від конкретної досліджуваної групи. Цікаво, а ви змогли би достеменно пригадати, що їли місяць чи рік тому?
Ніяких подальших опитувань не проводилося, і після заповнення анкети за цими людьми просто спостерігали від 17 до 31 років. В це важко повірити. Ясно, що будь-яка розумна людина поставить під сумнів обґрунтованість такого дослідження. Багато людей змінюють свої дієтичні і життєві звички протягом такого тривалого періоду часу багато разів. Багато людей хворіють, подорожують, пробують щось нове і часто після цього радикально змінюють свій раціон харчування.
Інше недавнє дослідження було присвячено молодим і підстаркуватим мишам і порівняло їх здоров’я судин до і після введення антибіотиків. Виявилось, що курс антибіотиків ніяк не впливав на здоров’я судин у молодих мишей, але значно поліпшував здоров’я судин у старих мишей. Гіпотеза полягає в тому, що з часом кишкові бактерії змінюються і стають більш патогенними. (Ну хто б сумнівався, що вони з часом здичавіть, враховуючи середовище, в якому живуть). Так і з людьми. Молоді здорові люди мають молоді здорові кишкові бактерії. З роками харчування, яке може включати яйця чи ні, наші кишкові бактерії переходять від молодого здорового способу життя до більш старечого. І як бурчливі бабці на лавочках стають більш патологічними і виділяють токсичні хімічні речовини в кровотік. Було проведено значний обсяг досліджень впливу речовин що виділяють бактерії на людей. І встановлено, що токсини діють на кровоносні судини, роблячи їх набагато жорсткішими і більш схильними до атеросклерозу. Звичайно це і є основною причиною серцево-судинних захворювань. Схоже, що люди, які дотримуються дієти з високим вмістом продуктів тваринного походження, можуть вивільняти більше токсинів в кровотік від взаємодії цих продуктів тваринного походження і дефектних кишкових бактерій. Це так, але появились додаткові дослідження.
За останні два роки було опубліковано 2 резултати досліджень, відомих як PURE. І обидва з яких вказують на користь холестерину і насичених жирів. Дослідження PURE проводилося в 50 різних країнах, а не тільки в Америці, де всі ми знаємо, харчові звички дуже погані. У першому випадку дослідження PURE, опубліковане в 2017 році. Було обстежено: 135 000 чоловік в 50 різних країнах, за якими стежили протягом дев’яти років, і було виявлено, що у людей з найвищим споживанням вуглеводів ризик смерті більший на 28%, від людей з найвищим споживанням жирів чи тваринної їжі. Цифр у висновку багато, але всі вказують, що основний вбивця – це вуглеводи.
Другий результат дослідження PURE, опублікований в 2018 році. Знову відстежувалось 220 000 чоловік в 50 різних країнах протягом дев’яти років. Результат показав, що ті люди, які в день їли по 3 види молочних продуктів з високим вмістом жиру і по 100 г червоного м’яса, мали на 25 % нижчу смертність і випадки серцево-судинних захворювань.
Так що, любі яйцеїди з м’ясоїдами. У мене є добра новина. Якщо ви регулярно насолоджуєтеся яйцями, але поєднуєте це з іншими моделями здорового харчування, то доказів що ви можете заподіяти якусь шкоду здоров’ю не існує. Ми повинні бути зосереджені на більш активному способі життя і багатшому раціоні харчування, а також на підтримці здорових кишкових бактерій. Потрібно споживати різноманітну їжу, а не демонізувати один конкретний продукт – яйця. Реальність така, що яйця містять високоякісний білок, багато необхідних вітамінів і мінералів, а також лютеїн, який дуже корисний для очей; холін – необхідний для пам’яті і, звичайно, холестерин, який є основною, природною хімічною речовиною, необхідною для багатьох нормальних і здорових речовин, що постійно виробляються організмом.
Медична наука необхідна для подальшого покращення здоров’я суспільства, але це не означає, що дослідження завжди правильні і не повинні піддаватися сумніву. Навпаки, історія нам нагадує про часті зловживання авторитетом дутими “Асоціаціями” Я, безсумнівно ставлю під сумнів це дослідження, яке робить досить рішучі висновки на основі однієї анкети, заповненої один раз, без будь-якого подальшого аналізу способу життя людини протягом наступних, мінімум, 17 років. Ви вирішуєте самі, але, для себе, я буду продовжувати дотримуватися принципів здорового способу життя і насолоджуватися яйцями, коли мені захочеться їх з’їсти.
Щоб дізнатися, чи життя є таким як ми його знаємо, чи віртуальним, ми повинні шукати помилки в самій тканині реальності.
Життя реальне?
Це одне з багатьох питань, які мучать філософів протягом тисячоліть. У своїй статті 2003 року «Ви живете в комп’ютерній симуляції? » шведський філософ, футуролог, професор Оксфорду і директор Інституту майбутнього людства і програми управління штучним інтелектом Нік Бострем (Nick Bostrom) висвітлює кілька тем, котрі підкреслюють можливість того, що життя, яке ми переживаємо, дійсно може бути «фальшивим»:
Аргументи Ніка: Незалежність від тіла – Свідомість не обов’язково є біологічною властивістю і може бути сформовано з інших матеріалів або навіть енергії. Технологічні межі обчислень – З огляду на наш поточний темп розвитку обчислювальних потужностей, зберігання пам’яті та штучного інтелекту, залишилось якесь десятиліття, перш ніж буде створено справжню штучну свідомість, що призведе до епохи «постлюдства».
Нік пише:
… У постлюдського симулятора буде досить обчислювальної потужності, щоб постійно відстежувати детальні стани думок у всіх людських мізках одночасно. Тому, коли він побачить, що люди збираються зайнятись спостереженнями, наприклад, за мікроскопічним світом, він зможе підвищувати якість(деталізацію) моделювання у відповідній області у міру необхідності.
Симуляція предків – емуляція постлюдської цивілізації повністю – «всієї ментальної історії» людства, включаючи кожну деталь аж до рівня мислення.
Нік запитує:
Якщо є істотний шанс, що наша цивілізація коли-небудь досягне постлюдської стадії і проведе багато симуляцій предків, то ,можливо, ми вже живемо в такій симуляції?
Його логічні аргументи, це ствердження, що принаймні одна з трьох наступних умов має бути виконана: A) Імовірність всіх технологічних цивілізацій людського рівня, які виживають, щоб досягти постлюдської стадії, дорівнює 0; Б) Імовірність постлюдських цивілізацій, які зацікавлені в проведенні моделювання предків, дорівнює 0; В) Імовірність всіх спостерігачів, які мають досвід людського типу, які живуть в симуляції, дорівнює 1.
Якщо A вірно, то швидше за все, це були б погані новини для людства або для продовження технічного прогресу. Навряд чи А правдоподібно. В даний час ми вже проводимо симуляції безлічі речей, від наукових додатків до розважальних цілей у вигляді ігор, таких як Sim City.
Але якщо істинно В, і ми всі є частиною віртуальної реальності, то ми ніколи так і не дізнаємося про це.
Крім філософських аргументів, запропонованих Ніком, навколо нас є очевидні ознаки, що вказують на явну ймовірність того, що ми можемо жити в такій симуляції. Якщо не враховувати майже нереальних подій в світі політики США, України чи Росії або результати президентських виборів у цих країнах, залишаться такі аргументи:
Штучний інтелект, машинне навчання, віртуальна реальність і відеоігри зробили величезний крок вперед за останні двадцять років.
Ми знаємо, що субатомні частинки повинні існувати, але ми все ще не можемо наблизитися до того, щоб реально побачити їх, і ніхто не має ні найменшого уявлення про те, як ми можемо це зробити.
На противагу пункту два, чим далі ми дивимося у Всесвіт, тим більшим він здається.
Наші шанси на існування є незліченно малими: найменші зміни будь-якої фізичної константи або матеріальної структури Землі і її положення в Сонячній системі призвели б то того, що еволюція на Землі була б неможливою.
Парадокс Фермі. Одна наша галактика Чумацький Шлях, не беручи до уваги мільярди інших галактик, може мати сотні тисяч або навіть мільйони планет, на яких можливе життя. І хоча б на частині з них могла б виникнути техногенна цивілізація. Чому немає ніяких доказів існування інших цивілізацій?
Один феномен, який деякі люди наводять як доказ того, що ми живемо в симуляції, відомий як «ефект Мандели». По суті, це поява помилкових спогадів, які більшість населення сприймає як справжні. Парадокс отримав свою назву від загальної помилкової пам’яті, в якій Нельсон Мандела імовірно помер в 1980-х роках (на відміну від його фактичної смерті в 2013 році).Є багато прикладів масового невірного правопису відомих брендів, таких як «Jiffy» для «Jif», «MacDonald’s» для «McDonald’s» і «Looney Toons» для «Looney Tunes». Багато людей схильні уявляти собі, що у персонажаз гри Монополія є монокль, хоча насправді це не так. Деякі прихильники гіпотези симуляції вважають, що спотворення при ефекті Мандели насправді є справжніми спогадами. І доводять, що в симуляції дійсно попадаються глюки, котрі спричиняють генерацію різної реальності різним людям.
Рендалл, фізик з Гарварда, вважає, що навіть розглядати ідею про те, що життя – це симуляція, безглуздо. Не важливо, що таке життя і як воно почалася, ми ніколи не дізнаємося всіх фактів і ніколи не зможемо зрозуміти історію створення світу: людствоне впливає на сьогодення, не бачило самого початку речей, і вже точно не буде бачити(у всякому випадку у його поточній формі) кінець часу.
В Людства, може бути тільки 4 можливих «кінцевих стани»:
Людство досягає рівня технологій, який дозволяє нам управляти симуляцією (як в Матриці)
Творці нашого симулятора «перезавантажують» його як раз перед тим, як ми досягнемо вищевказаного стану.
Ми вже перезавантажувались.
Творці нашої симуляції ТАКОЖ симуляції.
Може бути все, але стовідсотково можна прислухатись до однієї поради «Не важливо хто і як спостерігає за нами. Потрібно вразити його і жити настільки цікавим життям, щоб йому не хотілось виключити нас» 🙂
Озираючись
назад на останні 40 років, важко зрозуміти, як ми могли бути такими
довірливими. Ми вважали, що жир, а точніше насичений жир (зустрічається
головним чином в продуктах тваринного походження), як вважають, підвищує рівень
холестерину і викликає серцеві захворювання. Замість цього ми повинні перейти
на «корисні для серця» рослинні олії, такі як бавовняна, кукурудзяна, сафлорова
і соєва олії. Але останні дані свідчать про те, що ця ідея стала наслідком фаустівської
угоди. Промислово оброблені рослинні олії були набагато, набагато гіршими. Це
була жахлива помилка, яка почалася з Crisco.
Бавовняні
плантації для виробництва тканин появилися в Сполучених Штатах ще в 1736 році.
До цього бавовна вирощувалась в основному як декоративна рослина. Спочатку
велика частина бавовни вироблялася в домашніх умовах, але успіх врожаю показав,
що її можна було експортувати в Англію. З скромних 600 фунтів бавовни в 1784
році він зріс до 200 000 в 1790 році. Винахід бавовняного очищувача Елі Вітні в
1793 році призвело до приголомшуючого виробництва бавовни в 40 мільйонів
фунтів.
Але
насправді бавовна – це дві частинки – клітковина (вата)і насіння. На кожні 100
фунтів клітковини доводилося 162 фунта насіння бавовни, яке викидалося
практично повністю. Тільки 5% цього насіння потрібно для посадки. Невелику
кількість насіння можна було використовувати для годівлі тварин, але все що
залишалась гора сміття. Що можна зробити з цим сміттям? В основному його
залишили гнити або просто незаконно скидали в річки. Це були токсичні відходи.
Тим
часом, в 1820-х і 1830-х роках зрослий попит на жири, які використовувались в
кулінарії і освітленні, і скорочення пропозиції китового жиру, спричинив різке
зростання цін. Заповзятливі підприємці намагалися розчавити насіння бавовни,
щоб добути масло, але тільки в 1850-х роках технологія стала настільки зрілої,
що могло початися комерційне виробництво. Але в 1859 році відбулося дещо, що
змінило сучасний світ. Полковник Дрейк розпочав рекордний видобуток нафти в
Пенсільванії, створивши величезні запаси викопного палива для сучасного світу.
Незабаром попит на бавовняну олію для освітлення повністю зник, і бавовняні
насіння знову стали класифікуватися як токсичні відходи.
Маючи
велику кількість бавовняної олії, але не маючи на неї попиту, підприємці нишком
почали добавляти її в тваринні жири і сало. Не було ніяких доказів того, що це
було, безпечно для споживання людьми. Ми не їмо наші бавовняні футболки в кінці
кінців. Точно так же бавовняну олію, що має легкий аромат і злегка жовтуватий
колір, було змішано з оливковою олією для зниження витрат. Це призвело до того,
що Італія повністю заборонила фальсифіковану американську оливкову олія в 1883
році. Компанія Proctor & Gamble використовувала бавовняне масло для
виробництва свічок і мила, але незабаром виявила, що можна використовувати
хімічний процес для часткового гідрування бавовняного масла в твердий жир, який
нагадував сало. Цей процес призвів до того, що тепер називають «транс» жирами. Цей
продукт виявився надзвичайно універсальним на кухні, не зважаючи на те, що ніхто
не знав, чи варто зсипати ці колишні токсичні відходи нам в стравоходи.
Жири
робило тісто більш листковим. Також використовувались для смаження і в випічці.Як це впливало на здоров’я? Ніхто не
знав Так як цей новомодний напівтвердий жир нагадував їжу, і було прийнято
рішення продати його як їжу. Вони назвали цей революційний новий продукт
Crisco, який означав кристалізовану бавовняну олію.
Crisco був майстерно позиціонований як більш дешева
альтернатива тваринного жиру. У 1911 році Proctor & Gamble
запустили блискучу кампанію з впровадження Crisco в кожну американську сім’ю.
Вони випустили книгу рецептів, в якій, звичайно ж, використовувався Crisco, і роздали її безкоштовно. Це було нечувано, в той
час. У рекламних оголошеннях тієї епохи також було оголошено, що Crisco легше
перетравлювати, дешевше і корисніше для здоров’я через його рослинне
походження. Те, що бавовняні насіння були по суті сміттям, не згадувалося.
Протягом наступних 3 десятиліть, Crisco та
інші бавовняні олії домінували на кухнях Америки, витісняючи тваринні жири.
До
1950-х років саме бавовняне масло ставало дорожче, і Crisco знову звернувся до
більш дешевої альтернативи, соєвої олії. Сама соя пішла по неймовірній дорозі
на американську кухню. Родом з Азії, соєві боби були завезені в Північну
Америку в 1765 році, будучи одомашненими в Китаї ще в 7000 році до нашої ери.
Соєві боби містять приблизно 18% олії і 38% білка, що робить їх ідеальними як
корм для худоби або для промислових цілей (фарби, моторні масла).
Оскільки
американці майже не їли тофу до Другої світової війни, мало або взагалі не було
соєвих бобів, які потрапили на американські столи. Ситуація почала змінюватися
під час Великої депресії, коли великі райони Сполучених Штатів були вражені
сильною засухою. Соєві боби могли допомогти відновити грунт, завдяки їх
здатності фіксувати азот. Виявилося, що великі Американські рівнини були
ідеальними для вирощування сої, тому вони швидко стали другою найприбутковішою
культурою відразу після кукурудзи.
Тим
часом в 1924 році була створена Американська кардіологічна асоціація. Це була
не могутня організація, якою вона є сьогодні, а просто збори
фахівців-кардіологів, що час від часу збиралися для обговорення професійних
питань. У 1948 році ця сонна група кардіологів була куплена за 1,5 мільйона
доларів компанією Proctor & Gamble (виробник гідрогенізированих трансжирних
масел Crisco-yay). Війна по заміні тваринних жирів рослинними оліями почалася.
Фаустівська угода була укладена – здоров’я нації за брудні долари.
Між
1960-м і 1970-м рокам, новим дієтичним лихом стали насичені жири, які частіше
зустрічається в продуктах тваринного походження, таких як м’ясо та молочні
продукти. в 1961 році Американська
кардіологічна асоціація (AHA) написала перші в світі офіційні рекомендації
«скоротити споживання загального жиру, насичених жирів і холестерину».
Збільшити споживання поліненасичених жирів ». Іншими словами, уникайте
тваринного жиру і їжте «корисні для серця» рослинні масла з високим вмістом
поліненасичених жирів, таких як Crisco. Ця порада була перенесена в впливові
дієтичні рекомендації для американців 1977 року.
Американська
асоціація кардіологів істотно вплинула на ринок, після чого Америка почала споживати
менше насичених жирів. Наприклад, Центр науки в інтересах суспільства (CSPI)
оголосив перехід від яловичого жиру та інших насичених жирів до трансжирних, та
частково гідрогенізовану олію «великим благо для американських артерій». Не
їжте масло, сказали в CSPI. Замість цього
замініть його частково гідрогенізованою рослинною олією (читай: транс-жирами),
відомими як маргарин. Вони сказали, що ця їстівна пластикова ванна набагато
корисніша, ніж масло, котре люди вживали протягом не менше 3000 років. Навіть в
кінці 1990 року CPSI відмовився визнати небезпеку вживання трансжирів.
У
1994 році CSPI вселив страх в серця глядачів за допомогою блискучої кампанії
залякування. Попкорн у кіно в той час смажили в кокосовій олії, в якій були в
основному насичені жири. CSPI оголосив, що в пакеті попкорна середнього розміру
було «більше речовин, що забивають артерії, ніж у сніданку з беконом і яйцями,
біг-маком і картоплею фрі на обід, а також стейком на вечерю разом з усіма
закусками!». І кінотеатри помчали, щоб замінити кокосову олію частково
гідрогенізованими рослинними оліями. Так, транс-жири. До цього війна,
спрямована на те, щоб позбавити американську публіку яловичого сала, секретного
інгредієнта картоплі фрі Макдональдса, привела до переходу, як ви вже здогадалися,
на частково гідрогенізовані рослинні олії.
Промислові
жири з насіння, такі як бавовняна олія, містять велику кількість омега-6 жирної
лінолевої кислоти. Лінолеву кислоту називають батьківським жиром омега-6, тому
що з нього утворюються інші жири омега-6, такі як гамма-ліноленова кислота
(ГЛК) і арахідонової кислоти. В еволюційні часи споживання лінолевої кислоти
відбувалося б тільки з цільних продуктів, таких як яйця, горіхи і насіння. Тоді
як виділення омега-6 з промислових масел з насіння було нульовим. Проте, Crisco ввів в нашу дієту ізольований і
фальсифікований тип лінолевої кислоти. Таким чином, споживання лінолевої
кислоти різко зросло з джерела, з якого люди ніколи не споживали раніше. Ці олії
з насіння з омега-6 тепер можна знайти
майже у всіх готових продуктах, а також в пластикових пляшках для приготування
їжі. На жаль, ці масла дуже чутливі до тепла, світла, і повітря і піддаються
впливу всіх трьох факторів під час їх обробки. Таким чином, хоча лінолева
кислота, що отримується з цільних продуктів, таких як горіхи і насіння, може
бути корисною, фальсифікована лінолева кислота, що міститься в промислових маслах
з насіння, не є корисною.
OLYMPUS DIGITAL CAMERA
Отже, як ми дізнаємося, які здорові жири, а які нездорові жири? Не дивно, що натуральні жири, будь то тварини (м’ясо, молочні продукти) або рослинні джерела (оливкова, авокадо, горіх), як правило, корисні для здоров’я. Промислові олії з насіння, як правило, шкідливі для здоров’я. Давайте подивимося правді в очі – ми їли рослинні олії, тому що вони були дешевшими, а не тому, що вони були здоровішими.
B останні місяці було багато тривожних повідомлень про те, що господарі Airbnb встановлюють приховані камери в своїх будинках, але не розкривають їх розташування гостям, які там знаходяться. Ще в січні Fast Company повідомила про професора інформатики в університеті Карнегі-Меллона, який виявив дві приховані камери, що записували його і його сім’ю в Airbnb. І тільки минулого місяця The Atlantic повідомила про новозеландської сім’ї, яка орендувала Airbnb в Ірландії і виявила, що їх транслюють в прямому ефірі із прихованої камери спостереження.
На жаль, це не поодинокі інциденти, і у відповідь на зростаючу кількість повідомлень про те, що гості знаходять приховані камери в своїх орендних квартирах Airbnb, Airbnb заявляє, що вони розривають співпрацю з хазяїнами, котрі не розкривають приховані камери в своїх списках нерухомості.
Проте, тільки тому, що Airbnb має політику, яка забороняє хазяїнам приховувати камери в їх власності без повідомлення їх гостей, це не гарантує, що всі хазяї дотримуються цього. Так що, якщо вам не подобається, що за вами можуть шпигувати в квартирі від Airbnb зверніть увагу на наступне:
Слідкуйте за цікавими гаджетами Давайте почнемо з самого основного стримуючого фактора: стежте за будь-якими дивними гаджетами в квартирі Airbnb. Гаджети, які виглядають громіздкими і неприйнятним в своєму середовищі, можуть містити приховану камеру.
За загальним визнанням, знайти гаджет з прихованою камерою, яка виглядає недоречно, не так-то просто, тому що камери стали такими маленькими, що їх можна заховати практично на будь-якому пристрої. І такі пристрої можна легко придбати в Інтернеті. Ось лише невелика вибірка типів пристроїв, які можна купити на Amazon з прихованими в них камерами: будильники, настінні годинники, детектори диму, рослини, дзеркала, лампочки, динаміки і навіть USB-розетки.
Проте, якщо ви бачите будильник у ванній або в іншому незвичайному місці, це повинно насторожити вас. Точно так же, якщо ви бачите будь-які пристрої, такі як USB-штекер, спрямований прямо на ліжко або душ, можливо, щось не так.
Намагаючись візуально визначити гаджети за допомогою прихованих камер, стежте за пристроями, які мають чисту, безперешкодну лінію огляду.
Використовуйте ліхтарик, щоб перевірити об’єктиви камери Ще одна хитрість, яка використовується для візуального виявлення прихованих камер, – це прийом з ліхтариком. Прихована камера вимагає, щоб її об’єктив був вбудований в звичайний об’єкт. Зазвичай цей об’єктив виготовлений зі скла, а предмет, в якому він захований, зроблений з пластику та інших не скляних матеріалів. Скло, як правило, сильніше відбиває світло ніж інші матеріали. Тому лінзи прихованих камер досить легко виявити, якщо ви освітите кімнату ліхтариком.. Малий об’єктив камери буде більш яскравим ніж поверхня навколишнього об’єкта. Вимкніть всі вогні в квартирі Airbnb і включіть ліхтарик. Повільно робіть кілька переглядів в кожній кімнаті в пошуках невеликих яскравих спалахів світла в навколишніх предметах. Якщо ви помітили подібний об’єкт, вивчіть його більш уважно. Можливо, ви тільки що знайшли приховану камеру.
Використовуйте Wi-Fi-додатки для перевірки наявності інтелектуальних пристроїв. На жаль, вищезазначених візуальних перевірок Airbnb не завжди достатньо, щоб виявити приховані камери, навіть для проникливого людини. Хороша новина в тому, що є ще кращий спосіб ідентифікувати приховані камери. Практично всі сучасні приховані камери, особливо ті, які перераховані вище, використовують бездротову технологію для підключення до маршрутизатора в Airbnb, щоб вони могли транслювати відзнятий матеріал через Інтернет, де хост може переглядати його віддалено. Але сам факт того, що ці пристрої таємно використовують бездротової сигнал для потокової передачі відеоматеріалів, робить їх уразливими для виявлення. Користувачі смартфонів можуть використовувати додатки, такі як Fing (доступні як для iOS, так і для Android), які можуть відображати всі бездротові пристрої, підключені до мережі Wi-Fi. Тому після прибуття в Airbnb і підключення до бездротової мережі хоста, запустіть Fing і перегляньте цю мережу. Він покаже ваш пристрій і будь-які інші пристрої, підключені до тієї ж мережі. Якщо такі пристрої виявлено, введіть MAC-адресу знайденого гаджета за адресою MacVendorLookup.com щоб дізнатися, хто виробник і тип пристрою, до якого належить MAC.
Використовуйте детектор радіочастот Звичайно, Fing і додатки, подібні до нього, виявлять підключення приховані камери, тільки якщо вони знаходяться в тій же бездротової мережі, що і ваш смартфон. Однак, якщо в квартирі є друга приватна бездротова мережа, до якої у вас теж немає доступу, такі додатки, як Fing, не допоможуть вам виявити приховані камери. У цьому випадку ваше єдине рішення – використовувати виділене обладнання, відоме як РЧ-детектор. Всі бездротові пристрої випромінюють радіочастоти (RF) – це те, що дозволяє існувати Wi-Fi і Bluetooth. РЧ-детектор може виявляти пристрої, що випромінюють ці РЧ-сигнали, показуючи, де вони знаходяться в Airbnb. РЧ-детектори – це невеликі портативні пристрої, які також можна придбати на Amazon. Вони зазвичай обійдуться вам приблизно в 30-50 доларів в залежності від моделі, яку ви купуєте. Але вони коштують своїх грошей, якщо ви турбуєтеся про темні пристрасті господарів квартир Airbnb, які спостерігають за тим, як ви проводите час в їхньому будинку, наполовину роздягненим після прийняття душу. Використовувати РЧ-детектор дуже просто: просто проведіть його по кімнаті. Якщо він починає видавати повторювані звукові сигнали, виявляється бездротової сигнал від будь-якого пристрою. Переміщайте РЧ-детектор в напрямку збільшення звукових сигналів до тих пір, поки не знайдете ймовірного винуватця. Якщо радіочастотний детектор божеволіє від горшечка з рослиною або детектора диму, велика ймовірність, що всередині є прихована камера.
Що робити, якщо ви знайдете приховану камеру
Перше, що вам слід зробити, якщо ви виявите в Airbnb приховану приховану камеру, – це зв’язатися безпосередньо з хазяїном і адміністрацією Airbnb і повідомити про неї. Якщо ви також хочете подати заяву в поліцію, можете зробити і це. Закони про приховані камерах розрізняються залежно від країни.
Якщо ви не можете відразу зв’язатись з господарем і відчувати себе комфортно, перебуваючи в квартирі Airbnb на деякий час, розгляньте можливість від’єднання прихованої камери, якщо у неї є шнур живлення, якого повинно бути достатньо, щоб камера не працювала (якщо вона не має внутрішньої батареї). Якщо ви не бачите ніякої вилки, ви можете просто помістити об’єкт перед камерою або над нею, чи заліпити об’єктив жвачкою.
Нарешті, потрібно стежити не тільки за камерами. У міру того, як розумні колонки, такі як Amazon Echo і Google Home, стають повсюдними, ви повинні стежити за ними. Хоча хазяїн може включати інтелектуальний динамік в оренду для НЕ мерзенних цілей, пам’ятайте, що всі інтелектуальні динаміки оснащені мікрофонами, тому цілком можливо, що хтось, хто володіє достатніми знаннями, може використовувати ці пристрої для віддаленого прослуховування ваших розмов.
Як і в випадку з прихованими камерами, якщо ви знайдете розумний динамік, який вас дратує, краще його відключити. Просто, якщо ви вимкніть будь-які розумні підключені пристрої (динаміки, камери, приховані чи інші) від Airbnb, обов’язково повідомте про це господаря, щоб він не подумав, що ви намагаєтеся зробити щось зле.
Музичні інструменти з’явилися чи не раніше, ніж живопис. Найдавніша знайдена флейта має вік 35 000 років (найдавніші наскальні малюнки оцінюються в 33 000 років). Невідомо жодного народу або племені, яке б не мало б своєї музики. Тож не дивно, що люди намагаються винайти для отримання музичного звучання нові іноді досить дивні інструменти.
10. Термен.
Цей інструмент дивний, тому що він не вимагає дотику, натомість він видає звук, переміщаючи руки в безпосередній близькості від двох «антен». Винайдений в 1920 році російським фізиком Львом Терменом, Термен спочатку призначався для використання в класичній музиці. Він ніколи не завойовував популярність як оркестровий інструмент, хоча його популярність зросла в 1994 році, коли був випущений фільм «Термен: електронна одіссея».
9. Великий орган Сталакпіпе
Існує багато дивних органів, які використовують всілякі матеріали для створення звуку, але один з кращих – це великий орган Сталакпіпе, створений в 1957 році. Він розташований в Лурейській Печері у Штаті Вірджинія (США). Орган вражає сталактити, налаштовані на різні поля гумовими молотками. Щоб знайти ці ідеальні поля, винахідник, Леланд В. Спрінкл, перевірив і обробив сталактити в цій печері та підключив їх до центральної клавіатурі. Весь процес зайняв три роки і орган розтягнувся на 14 000 квадратних метрів!
8. Гідраулофон –
Це тональний акустичний музичний інструмент, який відтворюється прямим фізичним контактом з водою, де звук генерується або впливає гідравлічно. Гідраулофон був описаний і названий Стівом Манном у 2005 році і запатентований у 2011 році.
7. Овочевий оркестр
Це може звучати смішно, але ці музиканти серйозно ставляться до гри зі своєю їжею. Група була заснована в 1998 році у Відні, Австрія. Вони грають різноманітну музику на свіжих овочах, використовуючи все, від гарбуза на бас-барабані до морквяних флейт. Деякі інструменти готові, як є, але деякі вимагають ліплення та доопрацювання. Музиканти нічого не викидають. Вони використовують шматочки овочів, які залишились для приготування супу, який вони подають своїм глядачам після вистави.
6. Скляна гармоніка
Винайдений Бенджаміном Франкліном, цей інструмент використовує той же принцип, що і гра на келихах, але на боку. Серія скляних чаш обертається, в той час як гравець просто торкається чаш вологими пальцями, щоб створити потрібні ноти. Завдяки своєму унікальному дизайну, кілька нот можуть бути відтворені одночасно, створюючи дивовижно гарні звуки. Свого часу він був досить популярний. Насправді, деякі великі композитори, такі як Моцарт і Бетховен, створювали п’єси для скляної гармоніки, але, на жаль, з часом її популярність зменшилася.
5. Подвійна контрабас-флейта
Флейта нагадує м’які звуки сопрано з сріблястим післясмаком, але чи знаєте ви, що в сімействі флейт є більші члени? Весь діапазон фортепіано може бути покритий флейтами в діапазоні від пікколо до подвійної контрабасової флейти. Цей монстр заввишки 8 футів складається з 5,5 метрів труб, дуже схожий на туманний ріг і дуже рідкісний. У світі всього 4!
4. Морський орган Задар
У світі є кілька морських органів і Задарський орган неймовірний. Він побудований під мармуровими сходами в Задаре, Хорватія, і є музичним експериментом. Музику створює море. Коли хвилі розбиваються об ряд труб, створюються гармонійні звуки і лунають по сходах.
3. Співаюче дерево.
Цей витвір мистецтва створено з труб різної довжини. Коли вітер проходить скрізь труби, він створює моторошний звук. Оригінальна вежа заввишки 3 метра височить над Східним Ланкаширом в Англії. У березні 2017 роки за межами Остіна, штат Техас, в Сполучених Штатах було побудовано ще одне Співаюче дзвінке дерево.
2. Пірофон
Ще один великий і дивний орган – пірофон, також відомий як орган вогню або орган вибуху. Це буквально той орган, який живиться від бензину і пропану; він виробляє звук від згоряння і вибуху. Щоб звучати, принаймні деяка частина органу повинна бути в вогні.
1. «Зевсафон» або «Торемін».
Спів котушки Тесла, іноді називають Зевсафон, Торемін або Музична блискавки.
Музичний тон виникає в результаті проходження іскри по повітрю та народжує звук, що нагадує аналоговий синтезатор. Першою музичною групою, яка коли-небудь використовувала цю технологію в живому виконанні стали «ArcAttack» (2006).
Цей інструмент легко перемагає в категоріях кращих імен та приголомшливих вражень від прослуховування. (Та безумовно стає символом людської недоумкуватості, та розуміння того, що історію творять одинаки – прим редактора)
Сила волі та самоконтроль мають важливе значення для щасливого та успішного життя. Найбільш переконливі докази її важливості походять з двох досліджень, які вимірювали самоконтроль дітей, а потім відстежували їх, коли діти сталі дорослими.
Найвідоміший експеримент, « експеримент з зефіром », розпочався в 1960-х роках психологом Вальтером Мішелем. Він запропонував чотирирічним дітям вибрати один зефір невідкладно, або два, якщо вони зможуть зачекати 15 хвилин. Потім він та інші дослідники відслідковували продуктивність цих дітей, коли вони стали дорослими. Вчені виявили, що діти, які чинили опір спокусі, досягали більшого успіху в навчанні, мали краще здоров’я та нижчий рівень шлюбних розлучень. Мішель зробив висновок, що здатність відкладати задоволення є захисним буфером проти розвитку всіляких вразливих ситуацій в подальшому житті.
У другому дослідженні відслідковували 1000 дітей від народження до 32 років. Дослідники виявили, що дитячий самоконтроль вплинув на фізичне здоров’я уже дорослої людини, залежність від наркотичних речовин, особисті фінанси та злочини. Це було правдою навіть тоді, коли інші фактори, такі як інтелект та соціальний клас у відслідкованих осіб, прирівнювались. Вони навіть порівнювали пари братів та сестер і виявили, що рідний брат у кожній парі з меншим самоконтролем мав гірші результати, незважаючи на спільне сімейне походження.
Тож як можна вдосконалити свою силу волі? Вживайте або втрачайте, але не перестарайтеся
Ви, безсумнівно, вже знаєте ці факти про м’язи:
• М’язи посилюються при виконанні вправ.
• М’язи можуть бути перевантажені, якщо вони не мають можливості відновлення.
Те, що ви, можливо, не знаєте, – це те, що стосується сили волі.
В одному з досліджень учасникам було доручено спробувати не думати про білого ведмедя. Такі завдання з придушення думки вимагають хорошого самоконтролю. Після виконання завдання, їм сказали обмежити споживання пива під час тесту на смак, оскільки слідуватиме тест водіння авто. Ці учасники випили набагато більше пива, ніж інші учасники, які не виконали завдання на придушення думки.
В іншому дослідженні люди, яких попросили придушити свої почуття, переглядаючи засмучуючий фільм, швидше відмовилися від наступного випробування фізичної витривалості, ніж люди, яким було дозволено вільно реагувати на емоційний вплив фільму.
У третій студії жінки переглядали документальний фільм про природу, сидячи поруч із мискою з цукерками. Пізніше їм дали завдання розгадати складні загадки. Ті, хто сидів біля цукерок під час перегляду фільму, здавались раніше, ніж жінки, які сиділи далеко від цукерок. Намагання чинити опір спокусі, яка неподалік, виснажила силу волі, змусивши цих жінок швидше відмовитися від стресовогозавдання.
У кожному з цих випадків людям було важко роздумувати над складними завданнями, коли їх сила волі виснажилася. Але сила волі також може бути посилена. Ось як.
Як посилити свою силу волі
Не тримайте себе в постійному стані виснаження сили волі Підняття ваги – це прекрасний спосіб наростити м’язи. Але ти б не витрачав півгодини на підняття ваги перед тим, як допомогти другові пересувати його меблі, тому що ти знаєш, що твої м’язи будуть занадто стомлені, щоб зробити гарну роботу. Ви також не витрачали години на підйом ваги, не маючи часу на відновлення. Те саме стосується сили волі. Хоча розумно здійснювати самоконтроль – це прекрасний спосіб побудувати силу волі, але ніколи не давати собі перерви – це хороший спосіб виснажити свою рішучість.
Використовуйте свою фантазію Уява – потужна техніка вдосконалення сили волі. Тіло часто реагує на уявлені ситуації так само, як реагує на реальні. Якщо ви уявляєте, як лежите на мирному пляжі, слухаєте, як хвилі м’яко плескають о берег і вдихаєте солоне морське повітря, ваше тіло відгукнеться розслабленням. Якщо замість цього, ви уявляєте, що запізнюєтесь на важливу зустріч, ваш організм буде напружуватися у відповідь. Ви можете використовувати це для своїх вправ для формування сили волі. Наприклад, як зазначають експерти волі Рой Баумейстер та Джон Тірні, дієта – це засіб для збереження себе в хронічно виснаженому стані. В результаті дієта відчувається все інтенсивніше – від незначних подразнень до тяги до їжі чи відпочинку. Але уява може притупити тягу, яка розмиває ваш самоконтроль.
В одному з досліджень учасників попросили подивитися фільм, а поруч розмістили миску з шоколадною цукеркою. Одній групі сказали уявити, що вони вирішили їсти стільки, скільки захотіли, другій групі сказали уявити, що вони вирішили не їсти, а третій групі сказали, уявити, що вони вирішили їсти їх згодом. Перша група дійсно їла більше, ніж інші дві групи. Але коли їм надається можливість з’їсти цукерки пізніше, ті, хто уявляв, що затягують з’їсти цукерку, насправді з’їли значно менше, ніж інші дві групи. Вони навіть повідомили, що на наступний день мають менше бажання з’їсти цукерки.
Подумайте про щось інше Ви навіть можете використовувати свою фантазію, щоб утримати небажані думки. У « Зимових записках про літні враження» (1863 р.) Федір Достоєвський висловив це зауваження: « Спробуйте поставити перед собою таке завдання: не думати про білого ведмедя, і ви побачите, що проклята річ прийде в голову щохвилини. “Як ви уникаєте думати про білого ведмедя (або будь-яку іншу ситуацію, яка спокушає вас або наповнює вас страхом)? Навчіть себе думати про щось інше: Кожного разу, коли білий ведмідь починає ховатися у вашій свідомості, замість цього думайте про чорного ведмедя. Кожен раз, коли небажана думка загрожує натрапити на вашу свідомість, подумайте про щось приємне. Це ставить вас на водійське місце ваших думок.
Не варто недооцінювати цю просту техніку. У відомому дослідженні зефіру Мішеля діти, що змогли втриматись не з’їсти зефір одразу, чинили опір бажанню, відволікаючись на себе, наприклад, закривши очима руками чи обернувшись на стільці, щоб вони не могли побачити привабливий предмет або співати про себе.
Вибудовуйте добрі звички; вони вам знадобляться, коли ви будете відчувати стрес Стрес також сильно виснажує силу волі. Коли люди піддаються стресу, вони, як правило, вдаються до вроджених звичок – корисні вони чи шкідливі. Часто це не свідомий вибір. Швидше люди вдаються до старих звичок, не замислюючись, бо вони перебувають у стресовому стані. Уявіть, наприклад, що завтра у вас важливий іспит або бізнес-презентація. Ваша оцінка навчання або ваш шанс на просування по службі повністю залежить від того, як ви працюєте. Це дуже стресові ситуації і ваш організм реагуватиме на підвищення рівня гормонів стресу, зокрема кортизолу. Як ви відреагуєте?
Кортизол підвищує тягу до вуглеводів, оскільки, як ми бачили , вуглеводи знижують рівень кортизолу. Тож, можливо, ти будеш налягати на солодке, шкідливу швидку їжу та алкоголь. Але мінусом боротьби зі стресом таким чином є те, що з часом ви ризикуєте ожирінням , діабетом та серцево-судинними захворюваннями. Алкоголь – це депресант, який знижує кортизол та збільшує для Вас ризик алкоголізму . Щоразу, коли Ви реагуєте на сплески кортизолу нездоровими засобами, ви зміцнюєте ці звички. Це практично гарантує, що під час стресу ви скористуєтесь цими звичками автоматично.
На щастя для нас, знання – це сила. Тож починайте реагувати на м’які стресові фактори більш здоровим вибором, наприклад, слухати заспокійливу музику, візуалізувати чи переглядати заспокійливі сцени, помірні фізичні вправи – все, що вам підходить. Насправді, використовуючи комедійні відео та подарунки сюрпризи, дослідники продемонстрували, що, викликаючи гарний настрій, можна подолати наслідки виснаження сили волі.
Чим більше ви зміцните ці звички, тим більше шансів на те, що вони врятують вас, коли з’явиться серйозний стрес.
Один крок за один раз. Часто люди здаються не тому, що їм не вистачає сили волі, а тому, що відчувають себе переповненими грандіозністю мети, яку вони повинні досягти. Хороший спосіб впоратися з цим почуттям перенапруги – це розбити ціль на керовані кроки та впорядкувати їх у такій послідовності, котра гарантує успіх. Наприклад, одразу пробігти велику дистанцію неможливо. Порада: подолайте якомога більше кіл по стадіону зараз, а потім поставте собі за мету додавати ще одне коло щотижня. Дотримуючись цієї поради, за певний період часу подолання великої відстані вже не буде здаватись таким складним. Краса цієї стратегії полягає в тому, що вона не тільки гарантує успіх, але й гарантує, що ви ніколи не поставите себе в стан виснаження сили волі. Досягнувши кожної підцілі, ви отримаєте величезне почуття задоволення і гордості за себе, зробивши це, набагато простіше вирішити наступну. Коли ви досягнете остаточної мети, ви швидше відчуєте відчуття достатку та сили, а не типовішу відповідь: « Я такий виснажений, що можу спати тиждень. “
Будь собою Для придушення вашої нормальної особистості , вподобань та поведінки потрібно величезні зусилля. Не дивно, що це виснажує силу волі. Психолог Марк Муравен та його колеги виявили, що люди, які здійснюють подібний самоконтроль, щоб догодити іншим, легше виснажуються, ніж люди, які вірять власним внутрішнім цілям та бажанням. Якщо мова йде про силу волі, люди, які задовольняють себе, можуть опинитися в невигідному становищі порівняно з тими, хто безпечний і комфортний для себе.
Не пускайте себе в спокусу, або треба мати план дій Я не дуже переймаюся більшості видів цукерок, але, як і більшість жінок, шоколад – це інша справа. Коли мої діти приносили додому цукерки чи солодощі, моєму чоловіку було суворо наказано заховати шоколад там, де я його не знайду. Моя сторона договору полягала в тому, щоб його не шукати і не просити. Знаючи свою слабкість, я склала договір з чоловіком і це працювало роками.
Як зазначає Баумейстер, ” Люди з низькою силою волі використовують це, щоб вийти з кризи. Люди з високою силою волі використовують його, щоб не потрапити в кризу “. Уникайте місць, які випробують вашу силу волі. Якщо ви не можете уникнути спокуси, заздалегідь складіть план того, що ви збираєтеся робити та не піддавайтеся.
