Не тільки у нього волосаті ноги. Жителі глибин

В південній частині  Тихого океану   знайдено  небачений  раніше  вид  ракоподібних. На відміну від своїх родичів – омарів, він покритий  світлим  хутром.  Довге  шовковисте  волосся покриває його  лапи, особливо  передню  пару .А  насправді,  це   довгі  щетинки, що густо ростуть.

Істоту  було  виявлено в 2005 році  американською  глибоководною  експедицією  на  глибині 2300 метрів  на  відстані  1500 км  від  острова  Пасхи.  Її   розмір становить близько 15 сантиметрів, вона  сліпа  і замість очей у неї рудиментарна мембрана.  Незвичайна  ‘волохатість’,  що  вразила  дослідників, послужила причиною того, що  істоту  жартома назвали  «йеті-крабом» (Yeti Crab).  Пізніше він отримав офіційну назву – Kiwa hirsuta.  Вчені віднесли  його до нового сімейства  Kiwaida.  Ця назва утворена  від  імені богині  Ківи – покровительки  ракоподібних  у  полінезійській   міфології.  Йєті  не схожий  на жодного з  раніше  відомих  крабів,  тому й  вирішено  було  зробити  його  першим  представником  нового  виду.

Місце   проживання  крабів  є  така  глибина  океану, куди не проникає  сонячне  світло. Тому  він  сліпий.    Крім цього  вони  намагаються  оселитися  недалеко  від  джерел, які виробляють токсичні гази.

Безперервно і  ритмічно,  вони  розмахують  своїми   пухнастими  клешнями  то  вправо,  то вліво.  Але  це зовсім  не танці,  а, як  припускають  вчені  , спосіб  зібрати  в  свої  клешні  бактерії,  які  теж  вважають  за  краще  селитися  поряд з  джерелами  сірководню,  котрі  необхідні для  їх  життєдіяльності.

Спочатку питання чим харчується  Йєті  поставило  в  глухий  кут  багатьох  зоологів.

Виявилось, що пухнасті  клешні  є  не  тільки  прикрасою  краба, але і його  «їдальнею». Щетинки  краба служать  в  деякому  роді  фільтрами,  які  очищують   воду.  У  них  накопичується  велика кількість  різних  бактерій,  таким чином, краб йєті  не  тільки  харчується, а й рятується  від  отруйного  сірководню.  Інші  зоологи  припускають ,  що краб йєті  харчується  останками  загиблих  морських  тварин.  Хто  з  учених  правий,  покаже  час. Вчені продовжують досліди  по вивченню життєдіяльності цієї дивовижної  істоти. Але відомо, що він  ніколи  не потрапить  на  обідній  стіл  людини.

Equinox! Стаття екстремальної весняності!

Рівнодення! Equinox. І воно ж сакральне свято Eostre, і воно ж Навруз – “новий день” у мусульман. Сьогодні! 
Одне з найдавніших свят на землі .. Ось тепер, прийшла справжня, весна 🙂

У наших предків, древніх слов’ян, це було свято Комоїдиці – воно згодом перекваліфікувалося в Масляну!  Все живе проводжає Зиму і зустрічає Весну! І саме сьогодні здавна фарбували яйця і пекли печиво. Печиво у формі пташок. Ними потрібно було пригощати сусідів, прославляючи прихід Весни. Але голову пташки їсти було не потрібно – голови згодовували тваринам. Потім цю традицію запозичило християнство, а печиво перетворилися на паски. Яйце – це символ землі. Традиція  фарбування яєць була особливо поширена у древніх кельтів і германців.

Фарбованими яйцями зустрічали богиню Остара, намагалися їй догодити. Християнство увібрало в себе і цю традицію, але не без деяких дивацтв.., а в православ’ї щось пішло сильно не так. Я маю на увазі, цю традицію – битися яйцями, змагатися хто кого.. Я давно відчувала, що тут щось сильно не те! І я таки розкопала інформацію! Я недаремно передчувала і не одну мене верне від такої традиції. Не можна битися крашанками, і, тим більше, загадувати при цьому, хто довше проживе … – це протирічить символізму даної традиції. Більш нерозумного власноручного енерговраження і придумати складно. Самоврочення в колі рідної сім’ї або “сотвори собі біду своїми руками” 🙂 Не можна бити землю і битися землею. Вона і так від людей страждає, і досі носить нас тільки завдяки своїй милості. Хоч люди і вар’яти, але, все ж таки, ми її діти. Але якщо щось станеться – то Земля якраз де була там і залишиться і зітхне без нас з полегшенням. Не можна змагатися символом землі, хто кого розіб’є і хто першим, а хто другим в ту землю ляже. Це протирічить самій доброті. Тим більше не варто цього робити  в своє головне релігійне свято року, коли небеса відкриті і все бачать. Хоча, все бачать вони завжди, і не тільки в свята, і не тільки у християн 🙂

Стародавні кельти вважали дні від вечора до вечора – і як же вони були в цьому праві !! 🙂 Я теж відчуваю саме так. І з сьогоднішнього заходу вже нехай все темне важке і гнітюче потихеньку йде, а світле і гарне набирає обертів!! 🙂

Автор: Anastasiya Kaspert