Деякі собаки народжуються глухими через генетичний дефект і це називається «вроджена глухота». У більшості випадків такі собаки мають майже білий окрас але не є альбіносами. Є породи, які можуть мати вроджену глухоту, пов’язану з пігментом:
Австралійська вівчарка, Далматинець, Німецький дог, Вельш-коргі. Щоб визначити чи собака глуха, існує старий «дідівський» метод – ляснути в долоні або впустити ключі. Реакція повинна бути різкою і однозначною. Якщо щеня почуло шум, але не розуміє в якому напрямку джерело, ймовірні проблеми з одним вухом.
Глухі собаки швидко вчаться звертати увагу на їх оточення. Це робить їх навчання в деякій мірі навіть більш легким. Оскільки увага собаки, спрямована на людину і його керівництво, їх можна навчити звертати увагу на специфічні сигнали руками і тілом. Можливо, вам варто пошукати допомоги професійного тренера, який має досвід роботи з глухими собаками.
Сумною причиною глухоти є вікові зміни – старіння. Більша ймовірність втратити гостроту слуху, якщо протягом життя вихованець страждав отитами або проживав в галасливому середовищі, наприклад, недалеко від залізниці. Якщо собака оглухла від старості, зміни вважаються незворотними. Плюс в тому, що тварина втрачає слух поступово і встигає адаптуватися.
Існує неофіційний список порід, що мають велику схильність до втрати слуху. Це швидше висновки кінологів, заводчиків і ветеринарів, а не обґрунтований факт. Група ризику:
Німецька і Староанглійська вівчарка.
Доберман і Доберман-пінчер.
Кокер-спанієль.
Далматин.
Аргентинський дог
Коллі.
Буль-, Фокс- і Бостон-тер`єр.
Однак той факт, що ваш улюбленець втрачає слух, не означає, що він не може залишатися повноцінним членом вашої родини. Просто потрібен творчий підхід та наполегливість у навчанні, щоб подолати розрив в спілкуванні.
Як визначити?
Перший «дзвіночок» – це відсутність реакції на звуки, які дуже цікавили собаку раніше, наприклад, гавкіт родичів за вікном, клацання при відкриванні замку вхідних дверей або холодильника.
Якщо ви помітили втрату слуху у свого вихованця, перш за все варто звернутися до ветеринара. Деякі собаки втрачають слух в результаті хронічних інфекцій, після перенесених запальних процесів, вушних кліщів, отиту та менінгіту. Інші – в результаті травм. Ваш ветеринарний лікар може виявити конкретні проблеми і при можливості повернути втрачений слух вашому улюбленцю.
Проте, втрата слуху у вашій собаки може бути невиправною, і це вимагатиме зміни в тому, як ви спілкуєтеся зі своїм чотириногим співрозмовником.
Причини глухоти умовно поділяють на травми, нервові порушення, генетичні порушення і хвороби.
Що ще потрібно знати, щоб допомогти глухий собаці?
Найголовніше, це пам`ятати, що собака є глухий. Це може здатися очевидним але ми несемо особливу відповідальність за глухих собак. Вони не можуть почути дорожній трафік або сигнал автомобіля, тому їх ніколи не слід відпускати без повідця на вулиці або поблизу дороги. Вони не можуть почути, що їх звуть, тому прогулянка без повідця повинна завжди проходити з обережністю. Глухі собаки можуть відчувати вібрацію підлоги, коли ми ходимо, але вони можуть відчути підкрадання до них, тому не варто це робити і тим самим лякати їх. Часто для того, щоб розбудити глуху собаку, досить постукати ногою поруч з нею.
Дуже важливо навчити дітей поважати глуху собаку та ставитись до неї належним чином.
Догляд за глухим собакою передбачає максимальну адаптацію навколишнього середовища під потреби вихованця:
Завжди тактильно попереджайте собаку про ваш вихід або прихід. Втративши слух, тварина відчуває себе більш вразливою і може сильно злякатися, якщо ви раптово потрапите їй на очі.
Дресирування глухої собаки повинно бути засновано на жестах. Не ризикуйте і вигулюйте підопічного виключно на повідку. Навіть самий навчений вихованець може розгубиться в екстреній ситуації. Іноді, щоб тренувати глуху собаку зручно використовувати плескання. З втратою слуху у тварини загострюється дотик і зір, плескання – різкий жест, що створює вібрацію, а значить, що привертає увагу.
Шукайте способи комунікацій – Торкання і погладжування, це універсальний метод спілкування з улюбленцем, проте, в незвичних умовах вам знадобиться додаткове обладнання. Наприклад, гуляючи в темряві, надягайте на руку браслет, що світиться, щоб собака розуміла, що ви поруч.
Якщо докласти терпінням, проявити повагу, витримку, любов і правильно підготувати (як собаку, так і людину), глухі собаки можуть провести нормальне, довге, насичине і щасливе життя разом із люблячою сім’єю.